Частина ІІІ. Арес-9 під червоним пилом

Пилова буря зустріла «Кару Марса» так, ніби планета триста років чекала нагоди жбурнути в гостей усім, що не встигла перетворити на пам’ятники.

Червона мла закрила небо, землю й здоровий глузд. Блискавки спалахували всередині хмар сухого пилу, ковзаючи вздовж корпусу крейсера синіми розгалуженими пальцями. Сигнали тривоги звучали майже безперервно, але екіпаж уже перестав на них реагувати. На військових кораблях сирени мали ту саму проблему, що й політики: якщо кричати постійно, навіть кінець світу починає здаватися черговим засіданням.

Селена Рук стояла перед оглядовим екраном і дивилася, як під кораблем розкривається Арес-9.

Комплекс підіймався з пустелі повільно.

Спочатку з пилу виринули вершини чорних башт. Потім — броньовані ребра зовнішнього кільця. Далі — посадкові платформи, з’єднані мостами, що нагадували кістки гігантської тварини. Центральна брама розсунулася на дві половини, відкриваючи темний отвір у надрах Марса.

Над брамою світився герб родини Рук.

Три золоті списи, з’єднані червоним кільцем.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/mars-chervona-respublka-mertvih-gerov-b457294?c=5084321