Частина VІІІ. Каньйони дезертирів

Флот Селени Рук спускався в каньйони так довго, що Марс устиг двічі зійти над ними у вигляді червоного відблиску й один раз зникнути зовсім.

Спочатку кораблі пройшли крізь зовнішні ворота Сімнадцятої Тіні. Потім занурилися нижче — у старі шахти, де колись видобували лід. Далі відкрився вертикальний тунель, досить широкий для транспортів, але настільки вузький для людського спокою, що пілоти починали молитися навіть ті, хто вважав релігію невдалим способом оформлення страху.

Кораблі йшли один за одним.

Навколо простягався чорний камінь, прорізаний тонкими жилами червоних мінералів. Бортові прожектори ковзали по древніх тріщинах, покинутих платформах і напівзруйнованих тунелях, які могли вести куди завгодно: до таємного міста, до старої бази, до підземного моря або до чергової військової програми, про яку Сенат присягався нічого не знати.

На містку «Чесної помилки» панувала тиша.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/mars-chervona-respublka-mertvih-gerov-b457294?c=5088584