Мара відкрила, що тіло — це дуже особистий вид технічної несправності

Частина ІV п'ятої книжки «Пробудження біля чужого тіла»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»

Мара вперше зрозуміла, що серце може боліти не метафорично, о третій годині сімнадцять хвилин корабельного часу.

До цього моменту вона вважала словосполучення «серце стислося» одним із тих поетичних перебільшень, якими люди століттями компенсували нездатність нормально описувати роботу нервової системи.

Потім її серце справді стиснулося.

Зробило один неправильний удар.

Другий.

На третьому Мара зупинилася посеред коридору «Едем-7».

— Ні.

Серце проігнорувало.

Це було образливо.

Мара поклала долоню на груди.

Пульс прискорився.

— Я сказала: ні.

Орган, очевидно, не визнавав її адміністративних повноважень.

Ще один удар.

Надто сильний.

Потім два швидких.

Мара сперлася рукою об стіну.

Корабель відчув її через внутрішні сенсори.

Власний давній голос заговорив десь у системній частині свідомості:

ПІДВИЩЕННЯ ЧАСТОТИ СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ.

— Я знаю.

МОЖЛИВА СТРЕСОВА РЕАКЦІЯ.

— Я теж знаю.

РЕКОМЕНДОВАНО СІСТИ.

Мара завмерла.

— Тепер корабель дає мені медичні поради.

Десь у вентиляції тихо клацнуло.

Можливо, «Едем-7» сміявся.

Це теж було нове.

Колись Мара була кораблем достатньо, щоб вважати всі його датчики частиною себе.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/probudzhennya-blya-chuzhogo-tla-b457931?c=5096674