Мультсеріал: Зореліт дурнів

Другий сезон: Редактор Реальності
Серія 11: Федір перекладає думки Всесвіту

1. Всесвіт сказав перше слово, і воно було образливим

Федір прокинувся з головним болем.

Для великого напівпрозорого слизня це було вже підозріло, тому що анатомічно визначити, де саме в нього закінчувалася голова й починався решта Федора, могли лише Ліана Соль і три дуже п’яні ксенобіологи, причому їхні висновки суперечили один одному.

Він лежав на підлозі дипломатичного відсіку.

На ньому спав Капелюх — гриб-посол, який після отримання політичного притулку швидко засвоїв головну традицію «Надії-404»: якщо не знаєш, де твоя каюта, спи там, де впав.

Федір відкрив очі.

Навколо було тихо.

Потім почув:

— Ви всі неймовірно шумні.

Слизень підняв голову.

Капелюх продовжував спати.

— Марфо?

Тиша.

— Капелюху?

Гриб захропів, випустивши маленьку хмарку спор.

— Особливо ви. Вуглецеві примати з двигуном, який порушує три фундаментальні симетрії просто тому, що механік не читав документацію.

Федір завмер.

Голос не лунав із динаміків.

Не приходив з коридору.

Він був скрізь.

У підлозі.

В металі.

У світлі далекої зорі за ілюмінатором.

Навіть у власному тілі Федора.

Слизень повільно поповз до стіни.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/zorelt-durnv-drugii-sezon-redaktor-realnost-b457734?c=5099383