Серіал: Зоряні хроніки

Четвертий сезон: Протокол мертвого екіпажу
Серія 11: Вантажний відсік пам’ятає

1. Рука з минулого

Двері вантажного відсіку №7 відчинилися ще на кілька сантиметрів.

Із темряви висунулася чоловіча рука.

Тепла.

Жива.

Із пульсом.

Кассіан Ро тримав медичний сканер так близько до неї, ніби сподівався, що прилад із поваги до науки змусить ситуацію стати нормальною.

— Температура тридцять шість і шість. Пульс дев’яносто три. Кровообіг нормальний.

Брант Голл не опускав гвинтівки.

— Тобто стріляти поки рано?

— Це перше, про що ти думаєш, коли бачиш живу руку?

— Після останніх десяти серій — так.

Яра Кест підняла плазмовий різак.

— Я б сформулювала професійніше: спочатку визначимо, до кого прикріплена рука.

Міра Восс підійшла до щілини.

— Хто ви?

З темряви відповіли:

— Пасажири «Орфея».

— Назвіться.

— Еліас Орм. Колоніальна група Арден-4. Транспортна секція В.

Міра глянула на Сивіллу.

— Є в архіві?

Кілька секунд тиші.

— Так. Еліас Орм, сорок два роки. Інженер атмосферних систем. Офіційний статус…

Сивілла замовкла.

— Який?

— Помер шістдесят три роки тому.

Із-за дверей чоловік нервово засміявся.

— Дуже смішно.

Ніхто не відповів.

— Це жарт?

Яра тихо сказала:

— Хотілося б.

Еліас просунув обличчя в щілину.

Неголений.

Виснажений.

Очі червоні від безсоння.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/zoryan-hronki-chetvertii-sezon-protokol-mertvogo-ekpazhu-b457628?c=5096625