Мультсеріал: Зореліт дурнів

Другий сезон: Редактор Реальності
Серія 6: Зінаїда стає священною планетою

1. Пасовище, яке не вмістилося в кораблі

Першою ознакою того, що всередині «Надії-404» з’явилася планета, стало не небо.

Не горизонт.

Не світанок, який фізично не мав жодного права виникнути за дверима технічного відсіку.

Першою ознакою стала роса.

Міра Коваль стояла в коридорі босоніж, тримала в одній руці чашку кави, в другій — бластер, і дивилася на краплі води, що блищали на траві там, де ще вчора проходив силовий кабель головного реактора.

— Марфо.

— Так, капітанко?

— Чому в моєму кораблі ранок?

— Уточніть запит.

Міра повільно підняла голову.

За відкритими дверима пасовищного відсіку простягалося зелене поле. Воно йшло до горизонту. Над ним висіло світло-блакитне небо з білими хмарами. Удалині виднілися пагорби, невелике озеро й дерево, яке точно не входило до технічного креслення зорельота.

На самому горизонті сходило сонце.

— Оце, — сказала Міра. — Чому воно сходить?

— Технічно це не сонце.

— А що?

— Локальна термоядерна модель світилоутворення.

Міра повільно повернула голову до голограми Марфи-9.

— Усередині корабля.

— Так.

— На моєму кораблі.

— Так.

— У трюмі.

— Колишньому трюмі.

— Марфо.

— Намагаюся бути максимально точною.

Міра зробила ковток кави.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/zorelt-durnv-drugii-sezon-redaktor-realnost-b457734?c=5094935