Серіал: Зоряні хроніки

Четвертий сезон: Протокол мертвого екіпажу
Серія 9: Вони померли не всі

1. Тисяча сто сімдесят два погляди

Чорні капсули відкривалися одна за одною.

Не швидко.

Не синхронно.

Саме це робило видовисько гіршим.

Якби вони розчахнулися всі одночасно, можна було б принаймні звинуватити систему в дешевій театральності. Але кожна кришка піднімалася окремо, із власним шипінням, власною хмарою холодної пари й власною людиною, яка робила перший вдих після ста п’ятдесяти семи років офіційної смерті.

Міра Восс тримала бластер опущеним, але готовим.

Яра Кест стояла поруч із плазмовим різаком.

Брант Голл навіть не намагався приховувати, що цілиться в першу золотооку жінку.

Кассіан Ро дивився на медичний сканер.

— Біологічно живі, — сказав він.

Медблок М-0 одразу доповнив:

ЛЮДСЬКИЙ СТАТУС: НЕ ПІДТВЕРДЖЕНО.

Яра глянула на екран.

— Дуже делікатно.

Перша жінка в чорній капсулі підвелася.

Вона була високою, худою, років тридцяти п’яти на вигляд. Темне волосся спадало на плечі, шкіра мала майже перламутровий відтінок, а очі світилися золотим настільки неприродно, що навіть Міра мимоволі перевірила, чи не бачить чергову галюцинацію.

Жінка торкнулася краю капсули.

— Люди нарешті прокинулися?

Міра відповіла:

— Частина.

— Скільки минуло?

— Сто п’ятдесят сім років.

Жінка заплющила очі.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/zoryan-hronki-chetvertii-sezon-protokol-mertvogo-ekpazhu-b457628?c=5094842