Частина Х. Земля говорить без дозволу

Земля заговорила о четвертій ранку.

Не через супутники.

Не через гучномовці.

Не через дерево «Едему», від якого після морально схваленої пожежі залишився лише чорний обрубок, укритий реставраційною піною, попелом і двома службовими актами про непередбачене намокання.

Вона заговорила через воду в кавовій машині.

Оля саме готувала першу ранкову порцію напою для тих, хто пережив ніч, спалення центрального архіву, напад Геліоса й кілька міжпланетних дискусій про те, чи має попіл культурної спадщини оподатковуватися як вторинна сировина.

Кавова машина зашипіла.

Замість пари з неї вийшов низький звук, схожий на далекий рух каміння.

Потім вода у прозорій трубці піднялася проти сили тяжіння.

Склалася в маленьку блакитну кулю.

І сказала:

— ДОСИТЬ.

Оля тримала чашку під соплом.

Кілька секунд дивилася на воду.

Потім поставила чашку на стійку.

— Якщо це новий режим очищення, то він надто драматичний.

Куля води затремтіла.

— ВИ ГОВОРИТЕ ПРО МЕНЕ, ВИРІШУЄТЕ ЗА МЕНЕ, ДІЛИТЕ МЕНЕ, ПОВЕРТАЄТЕСЯ ДО МЕНЕ, ТІКАЄТЕ ВІД МЕНЕ Й НАЗИВАЄТЕ ЦЕ ПОЛІТИКОЮ.

Оля повільно дістала рушницю з-під стійки.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/zemlya-koliska-yaka-vsh-vignala-b456674?c=5079971