Частина VІІ. Еліан відкриває родинну брехню

У родинної брехні завжди був хороший смак.

Вона рідко приходила в брудному одязі, з ножем у руці й написом «я зруйную твоє життя» на чолі. Зазвичай брехня пахла домом, носила знайомий голос і пояснювала, що приховує правду винятково заради твого блага. Вона вкривала дитину ковдрою, залишала нічне світло в коридорі, цілувала в лоб і терпляче чекала десятиліттями, доки дитина виросте достатньо сильною, щоб зламатися професійно й без зайвих свідків.

Еліан Вейр дізнався про це, коли глибинний корабель «Орфей» наближався до «Нової Одеси».

Океан за прозорими стінами був чорним. У світлі зовнішніх прожекторів пропливали довгі прозорі істоти, схожі на нервові волокна, що втекли з мозку планети й тепер удавали морську фауну. Далі, під ними, ворушилося коріння «Садівника». Воно простягалося вздовж океанського дна гігантськими чорними артеріями, час від часу спалахуючи зеленими імпульсами.

Кожен імпульс ішов у напрямку «Нової Одеси».

Місто годувало планетарний розум людською пам’яттю.

Або планетарний розум годував місто надією.

Залежно від того, хто складав офіційний звіт.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/zemlya-koliska-yaka-vsh-vignala-b456674?c=5076468