Частина ІІІ. Тітка Ліда і бюро посмертних скандалів

Тітка Ліда приїхала до Києва наступного ранку о шостій п’ятдесят дві, хоча її ніхто не запрошував, квитка вона не показала, а сама поява біля дверей квартири мала всі ознаки добре організованої спецоперації.

У правій руці вона тримала невелику валізу. У лівій — клітчасту господарську сумку, з якої стирчали пластиковий контейнер із котлетами, папка на зав’язках і качалка.

Юлія подивилася на качалку.

— Це для тіста?

— Залежить від поведінки людей.

— Ви завжди подорожуєте з предметами подвійного призначення?

— У моєму віці всі предмети мають подвійне призначення. Окуляри — щоб читати й дивитися осудливо. Палиця — щоб ходити й пояснювати молоді правила дорожнього руху. Качалка — щоб готувати й підтримувати дисципліну.

Олександр стояв за Юлією в домашніх штанах і футболці, яку встиг надягнути навиворіт.

Тітка Ліда помітила це одразу.

— Сашо, ти або дуже поспішав, або у вас тут відбувалося щось, що архівувати не треба.

Юлія схрестила руки на грудях.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/lipa-shcho-pamyatala-nash-mena-b457305?c=5084436