Частина ІХ. Великий план великого винищення

На базі «Тірекс» слово «мир» завжди вимовляли так, ніби це дуже крихка річ, яку треба захищати артилерією, авіацією, токсичними аерозолями й кількома видами виправдань одночасно. Рея вже встигла звикнути до цього місцевого стилю гуманізму: чим більший злочин готували, тим лагіднішими ставали формулювання. Знищення гнізд? Локальна нейтралізація загрози. Випалювання живих коридорів евакуації? Термічне стримування біоактивності. Намір стерти цілий соціальний вид із його території, пам’яттю, похованнями і правом не віддати свою землю колоністам? Ну, тут, мабуть, уже доведеться сказати «фінальне встановлення безпечного миру».

Мир, як завжди, планували залишити живим останнім.

Саме цю чарівну новину Лада принесла до гостьового модуля о другій ночі. Вона зайшла так тихо, що Рея спершу навіть не підвела голови від карти західного поясу, над якою заснула сидячи, але за секунду зрозуміла: щось не так. Лада не рухалася звично. У ній не було навіть тієї нервової іскри злості, яка останніми днями заміняла їй сон, обід і психотерапію.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/planeta-yaka-vkusila-kolonzatorv-b453539?c=5019472