Народжені на стиках галактик - частина III.

Архів шовних карт

Ніч на Вузлі була лише домовленістю.
Лампи тьмяніли, голограмні вивіски гасли, автоматика переводила частину систем у режим економії — але шов продовжував гудіти однаково. У темряві він навіть здавався реальнішим за людей.

Ліра лежала в ліжку, дивлячись у стелю, й слухала цей гул. На її зап’ясті ... Читати далі »

Народжені на стиках галактик - частина II

Ті, хто чує тріщини

Медичний модуль завжди пах однаково: стерильністю, металом і ледь вловимою нотою втоми. Так пахли місця, де люди намагалися виправити те, що Всесвіт робив на свій розсуд.

Ліра стояла в коридорі, де підлога світилася бляклим білим світлом, і чекала, поки загориться її номер на панелі виклику. Орен, всупереч здорово ... Читати далі »

Народжені на стиках галактик - частина I

Вузол не мав справжнього ранку

На планетах ранок означав зміну світла: зоря повільно підіймалася над горизонтом, розмазуючи по небу теплі кольори. На станції ранком вважали той час, коли алгоритми освітлення переводили коридори з «нічного режиму» на «робочий»: лампи ставали яскравішими, голограмні вивіски на торгових вулицях запалювалися одночасно ... Читати далі »

Народжені на стиках галактик - пролог

Діти, яких не мало бути

Всесвіт ніколи не був суцільним.
Це люди захотіли зробити його таким.

Спочатку були просто галактики — розкидані, віддалені, байдужі одна до одної, як міста, між якими ніхто ніколи не будує доріг. Потім прийшли ті, хто назвав себе Інженерами Тканини. Вони сказали: відстані — це хвороба, а пустота ... Читати далі »