Свято, де всі хочуть вижити, але не всі встигнуть
Жодне велике свято не починається з правди.
Воно починається з гарно розкладених фруктів, ретельно вилизаної брехні й тієї колективної змови, яку люди називають традицією, коли хочуть надати власній паніці урочистого блиску. На Нара-7 це правило працювало особливо бездоганно. Якщо вже тут збиралися одружувати вождя з жінкою, яку половина племені ще вчора хотіла урочист
...
Читати далі »
|
Наречена апокаліпсису
Після храму Нара-7 почала дивитися на Лею інакше.
Раніше в її бік дивилися як на дивину, здобич, трофей, священну помилку з хорошими ногами і незручним характером. Тепер у поглядах з’явилося щось нове, важче, небезпечніше й, якщо вже бути чесними, значно корисніше для виживання. Люди дивилися на неї так, як дивляться на ключ, який раптом виявився не просто коштовною прикрасою, а єдиною річч
...
Читати далі »
|
Храм, де бог давно зламався
На Нара-7 завжди було занадто багато способів перетворити ранок на погану ідею.
Іноді для цього вистачало одного необережного погляду в бік чужого чоловіка. Іноді — одного жартівливого зауваження про те, що жерець пахне не священним димом, а старим жиром і зіпсованою владою. А іноді племені було досить прокинутися, побачити повалений ритуальний стовп, священний ніж, що зник без дозвол
...
Читати далі »
|
Погані звички вождя і ще гірші звички мандрівниці
У людей, які довго звикають наказувати, з’являються особливі погані звички.
Вони починають вірити, що тиша в кімнаті виникає завдяки їхній мудрості, а не завдяки тому, що всі інші просто втомилися сперечатися. Вони плутають покірність зі згодою, страх із повагою, а коротку відсутність катастрофи — з особистою заслугою. Вони вважають, що контроль — це
...
Читати далі »
|
ШІ, ревнощі і вогнище для особливих гостей
На третю ніч Нара-7 уже не прикидалася просто красивою пасткою.
Вона скидала маску райського острова з тією ж лінню, з якою дорога куртизанка знімає прикраси після бенкету: не поспішаючи, без зайвих вибачень, впевнено знаючи, що навіть без блиску й позолоти лишається небезпечною. Удень тут ще можна було вірити у воду кольору бірюзи, у блискучі листки, у золотавий пісок і в те
...
Читати далі »
|
Жінка, яку не варто маринувати без дозволу
Уранці Нара-7 пахла так, ніби сам всесвіт прокинувся голодним.
Не тим голодом, який мучить людей на кораблях із несправною гравітацією та поганим запасом води, а урочистим, театральним, майже релігійним голодом, з якого роблять свята, війни і старі родинні рецепти. З відкритих вікон будинку, де тримали Лею, тягнуло димом, печеними фруктами, солодким соком, травами, морською с
...
Читати далі »
|
Планета, де компліменти звучать як меню
Прокидатися після аварійної посадки взагалі не належить до тих задоволень, заради яких люди подорожують галактикою.
Прокидатися після аварійної посадки зв’язаною, з гірким присмаком отрути на язиці, з головою, яка пульсує так, ніби в ній оселився маленький, злий і дуже працьовитий молоток, — це вже окрема форма космічного хамства. А якщо при цьому твоє перше чітке вр
...
Читати далі »
|
Невдала посадка і дуже поганий сервіс
У космосі є два різновиди брехні.
Перший — офіційний. Він пахне дорогим пластиком, дипломатичними протоколами й усмішками людей, які називають шантаж «переговорною стратегією», а піратство — «гнучкою логістикою». Така брехня вдягає форму, підписує папери, ставить печатки й завжди просить називати себе поважним титулом.
...
Читати далі »
| |