Частина Х. Королева вечері, на яку краще не запізнюватися

У будь-якої влади є один незручний момент, коли її вже не можна сховати за красивими словами, але ще рано вважати остаточною.

Саме в цій тріщині влада або цементується, або тріскає назавжди.

Після ночі дронів, принижених жерців, куховарок із новим почуттям історичної справедливості й чоловіків, які раптово навчилися відступати від металевих ос, Нара-7 зависла в цьому самому стані. Формально старий порядок уже лежав із вибитими зубами. Неформально ж усі ще чекали: а що далі. Люди завжди так роблять. Навіть після найгучнішого перевороту вони хочуть ритуалу, столу, тосту, покарання, визнання, красивої точки в кінці абзацу. Інакше страх лишається просто страхом, а не новим законом.

Лея Вальмор знала це дуже добре.

Саме тому вона вирішила, що все закінчиться вечерею.

Не випадковою, не похмурою, не похапцем. Великою. Публічною. Такою, щоб навіть найтупіший мисливець із дальнього краю лагуни зрозумів: тепер у цього острова інша хазяйка, інший ритм, інший голод і дуже конкретні правила щодо того, хто де сидить, хто кому наливає, а хто, даруйте, більше ніколи не має права заговорювати про святе без дозволу.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/podavati-garyachoyu-b453583?c=5020318