Експедиція у сплюснутий всесвіт

Пролог: коли простір перестає бути глибоким

Ми звикли думати, що Всесвіт — це безмежна глибина: темні коридори між зірками, тривимірні лабіринти орбіт, об’єм, у якому можна сховатися, втекти, загубитися. Але інколи космос виявляє іншу звичку — стискати себе до межі, ніби прагнучи стати думкою, а не місцем. Сплюснутий Всесвіт не схожий на картину зоряного неба. ... Читати далі »

Тунелі між світами

Кожна цивілізація, що хоч раз підозрювала: «цей світ — не єдиний», рано чи пізно доходила до тієї ж самої думки: між реальностями мають існувати переходи. Не хаотичні прірви, не випадкові тріщини, а структури — мов дороги, мости, підземні ходи. Тунелі між світами.

У космопортах майбутнього їх позначають на картах так само буденно, як ми сьогодні позначаємо метро. Для міжвимір ... Читати далі »

Перший крок у четвертий вимір

Звичний Всесвіт здається нам завершеним. Три координати простору, одна стрілка часу, кілька зрозумілих напрямків: уперед, назад, вгору, вниз. Ми звикаємо до цієї матриці так, ніби це остання інстанція реальності. Але є епохи, коли людська уява раптом упирається в невидиму стіну. І тоді хтось запитує: «А що, як наш простір — це лише зріз чогось більшого?»

Історія першого ... Читати далі »