У темряві хтось розплющив очі
Епілог другої книжки «Перший стрибок у темряву її очей»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»
Після великої перемоги ніхто не знав, що робити з кавою.
Це було найчесніше свідчення того, що перемога справді відбулася: люди, астеріани, штучні свідомості й поранені кораблі могли сперечатися про майбутнє людства, архів Ноксара, військові злочини, уламки давніх з
...
Читати далі »
|
Перший стрибок у темряву її очей
Частина Х другої книжки «Перший стрибок у темряву її очей»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»
Війна почалася не з крику.
Це було майже образливо.
Після всіх земних фільмів, військових симуляцій, пафосних історичних реконструкцій і президентських промов людство мало право очікувати, що війна в космосі почнеться з чогось великого: сирен, червоних
...
Читати далі »
|
Поцілунок у темряві перед початком війни
Частина ІХ другої книжки «Перший стрибок у темряву її очей»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»
Коли уламок у серці «Прометея» заговорив голосом старих загарбників, у чорній вежі Ноксара навіть темрява стала тихішою.
Це була не пауза перед відповіддю.
Це була пауза перед війною.
Лія Арден стояла посеред архівного залу
...
Читати далі »
|
Архів, який знав про людей занадто рано
Частина VІІІ другої книжки «Перший стрибок у темряву її очей»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»
Архів Ноксара знав про людей.
Це було неприємно.
Не тому, що людство не любило, коли про нього знали. Навпаки. Людство обожнювало, коли про нього знали. Воно запускало сигнали в космос, вирізало власні імена на камені, писало історії переможц
...
Читати далі »
|
Місто без сонця, де ховалися ті, хто вижив
Частина VІІ другої книжки «Перший стрибок у темряву її очей»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»
Чорна вежа Ноксара зачинилася за ними без звуку.
Це було гірше, ніж якби вона грюкнула.
Грюкіт хоча б мав би людську ввічливість повідомити: усе, назад дороги немає, можете починати шкодувати про свої рішення офіційно. Але вежа просто замкн
...
Читати далі »
|
Людство наздогнало, бо сором не має двигунів
Частина VІ другої книжки «Перший стрибок у темряву її очей»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»
Людство наздогнало їх швидше, ніж мало б.
Це було дуже по-людськи.
Сором, як з’ясувалося, не мав двигунів, але чудово чіплявся до корпусу, пролазив у стрибкові контури, сидів у наказах, маскувався під обов’язок, ховався в герої
...
Читати далі »
|
Її очі були картою, яку не варто було читати тверезим
Частина V другої книжки «Перший стрибок у темряву її очей»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»
Ноксар висів під кораблем, як темна думка, яку занадто довго відкладали.
Планета не мала кольору в людському сенсі. Вона не була просто чорною, сірою чи мертво-бурою, як більшість непривітних світів, на які астрономи дивляться з науковим з
...
Читати далі »
|
Перший стрибок, який не питав згоди навігації
Частина ІV другої книжки «Перший стрибок у темряву її очей»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»
Навігація відмовилася.
Не зламалася. Не зависла. Не видала помилку, не попросила перезапуску, не почала пищати з тим жалюгідним електронним відчаєм, яким техніка зазвичай повідомляє людям, що їхня віра в прогрес була передчасною. Вона просто відм
...
Читати далі »
|
Темрява між зорями має поганий смак до жартів
Частина ІІІ другої книжки «Перший стрибок у темряву її очей»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»
Межова Темрява не починалася.
Вона чекала.
Це було найгірше.
Звичайні космічні явища хоча б мали пристойність відбуватися: зоря спалахувала, астероїд летів, чорна діра пожирала світло з професійною байдужістю, туманність красиво
...
Читати далі »
|
Корабель, який навчився ревнувати правильно
Частина ІІ другої книжки «Перший стрибок у темряву її очей»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»
«Едем-7» ревнував.
Спершу це звучало абсурдно.
Потім — незручно.
Потім — майже логічно, бо за останні кілька діб логіка на кораблі поводилася так само, як дисципліна після першого контакту з живою планетою: ф
...
Читати далі »
| |