Частина V. Марк повертається, бо трагедія без рецидиву — це не зовсім трагедія

На Карат-9 були речі, яких Рея навчилася боятися правильно.

Наприклад, короткого мовчання молодших сигнальників у кроні. Воно означало не спокій, а те, що світ щойно побачив щось таке, для чого ще не вирішив, чи достатньо просто попередити. Або різкої зміни запаху біля вузлів стримування — це значило, що серцевинний приплив уже не просто пульсує внизу собі на зло, а починає думати про вихід. Ще вона навчилася боятися дуже чистих людських модулів, дипломатів у добре пошитому одязі, біологів із блиском у зіницях і будь-яких фраз, де поряд стояли слова «тимчасовий доступ» і «співпраця».

Але був окремий, особливо образливий різновид страху — коли минуле поверталося в плоті.

Не метафорично. Не в спогаді. Не в рапорті. А просто сходило шатлом із орбіти, ставало на чужій землі, вдихало вологе повітря Карат-9 і виглядало так, ніби життя, сука, вирішило не просто нагадати, а ще й влаштувати експеримент із повторним подразненням старих ран.

Марк повернувся на шостий день після появи «Евридіки».

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/planeta-yaka-ne-probacha-vdruge-b456011?c=5063545