Частина І. Прогноз погоди: місцями грім, усюди чужа провина

Уранці після бурі Карат-9 виглядав так, ніби нічого особливого не сталося.

Небо було чистим. Над чорними гірськими вершинами повільно підіймалася бліда зоря, запалюючи прозоре листя джунглів золотавим світлом. У низинах лежав блакитний туман. Дрібні шестикрилі істоти обережно вибиралися з-під кори, перевіряли повітря й одразу поверталися назад, очевидно дійшовши висновку, що сьогодні світові теж не варто довіряти.

Нововідкрита ущелина нікуди не зникла.

Вона розрізала гірський схил майже ідеальною чорною лінією. Учора на цьому місці був суцільний камінь, старі поховання й кілька дерев, які місцеві вважали надто впертими, щоб померти. Тепер між скелями відкривався прохід завширшки з посадковий майданчик, а з темряви тягнуло холодом, металом і спогадами, які дуже довго лежали без належного провітрювання.

Над краєм ущелини стояли Рея, Лада, провідниця й Марк.

Людська частина групи мала вигляд людей, які пережили нічну катастрофу, не виспалися й тепер були змушені офіційно визнати, що катастрофа нікуди не пішла, а просто перейшла до ранкової зміни.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/planeta-shcho-pamyata-kozhen-bur-b457301?c=5082749