Частина ІІ. Ціна повернення

Розділ 7. Жінка, яку повернули неправильно

Оксана Михайлівна повернулася о третій ночі.

Без стуку.

Без дзвінка.

Без ліфта.

Вона просто вийшла з бабусиної шафи й попросила чаю.

Марта в цей момент сиділа на кухонному столі в Андрієвій футболці, яка доходила їй майже до середини стегон, тримала в руках чашку холодної кави й намагалася переконати себе, що останні дві години минули без надприродних подій.

Це була очевидна помилка.

Будинок не терпів оптимістів.

Він сприймав їх як особистий виклик.

Після повернення з поверху 7½ минуло приблизно дев’ять годин. Ірина залишилася у своїй квартирі 74 — тій самій, яку знову почали бачити сусіди, хоча частина мешканців була переконана, що двері висіли там завжди. Тараса Лариса забрала додому після двадцяти хвилин крику, сліз і обіцянки власноруч прибити сина до ліжка, якщо він ще хоча б раз піде гуляти між неіснуючими поверхами.

Ніна Павлівна забула Оксану Михайлівну остаточно.

Гнатюк на телефонні дзвінки не відповідав.

Квартира 70 зникла.

На сьомому поверсі тепер були 68, 69, 71, 73 і 74. Номер 70 випав із арифметики будинку так природно, ніби ніколи там і не жив.

Марта двічі обходила поверх, намагаючись пригадати точне місце дверей Оксани.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/poverh-yakogo-nema-b457256?c=5091193