Частина ІІ. Побачення без права подобатися

Розділ 8. Родина як непередбачена змінна

У будь-якому експерименті є контрольовані змінні.

Температура.

Час.

Умови.

Поведінка учасників.

Є фактори, які можна зафіксувати, виміряти, обмежити або хоча б записати в таблицю з достатньо серйозною назвою, щоб усі вдали, ніби ситуація під контролем.

А ще є моя родина.

Моя родина не була змінною.

Вона була стихійним лихом, яке навчилося користуватися сімейним чатом.

Я зрозумів це приблизно о сьомій сорок три ранку, коли телефон почав вібрувати на тумбочці так інтенсивно, ніби хтось намагався дистанційно воскресити мене через месенджер.

Я відкрив одне око.

Світ був темний, холодний і явно не заслуговував на мою активну участь.

Телефон знову завібрував.

Потім ще.

Я простягнув руку.

Не дотягнувся.

Зсунувся до краю ліжка.

Телефон упав на підлогу.

— Чудово, — пробурмотів я. — День уже демонструє потенціал.

На сусідньому ліжку Назар навіть не ворухнувся.

Людина могла спати під час повітряної тривоги, ремонту в сусідній кімнаті й власної моральної деградації. Я іноді заздрив його нервовій системі.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/ti-moya-pomilka-v-algoritm-b457365?c=5091187