Частина ІІІ. Місто, яке збилося з маршруту

Розділ 10. Квест для людей, які не вміють домовлятися

Є люди, яким не можна давати владу.

Диктатори.

Адміністратори батьківських чатів.

Людина, яка контролює музичну колонку на вечірці після третього келиха.

І Соломія Кравець, якщо йдеться про маршрут.

Я зрозумів це за дві хвилини до початку нашої другої експериментальної зустрічі, коли побачив її біля університетського корпусу з блокнотом у руках.

Не телефоном.

Не картою.

Блокнотом.

Це було схоже на спробу обдурити Господа, закон і технічне завдання одночасно.

Я підійшов ближче.

Соломія ще не помітила мене.

Сьогодні вона була в джинсах, світлому короткому пальті й темно-зеленому светрі. Волосся зібрала у високий хвіст, але кілька пасм усе одно вибилися біля обличчя.

Я спіймав себе на тому, що розглядаю її довше, ніж дозволяв здоровий глузд.

Після вчорашнього здоровий глузд узагалі поводився тихо.

Мабуть, зрозумів, що його думка більше нікого не цікавить.

Соломія щось записувала.

Я зупинився за кілька метрів.

Прочитати не міг.

Підійшов ще.

Вона підняла голову.

Наші погляди зустрілися.

І сталося те, до чого я досі не звик.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/ti-moya-pomilka-v-algoritm-b457365?c=5093059