Частина ІV. Піца, пожежа і дві чесні відповіді

Розділ 17. Емоційна складність невідомого походження

Соломія

Є люди, які спокійно чекають повідомлень.

Наприклад, психічно стабільні.

Я до них не належала.

О 18:03 Максим мав зустрітися з батьком.

О 18:07 я перевірила телефон.

О 18:12 — ще раз.

О 18:19 — просто тому, що він лежав екраном догори й міг раптом пропустити повідомлення через мою недбалість.

О 18:26 я перевернула його екраном униз.

О 18:27 перевернула назад.

Марта сиділа навпроти мене в університетській бібліотеці й намагалася читати статтю про когнітивні викривлення.

Іронія була настільки густою, що нею можна було замазувати тріщини в стінах.

— Ще раз, — сказала вона.

— Що?

— Перевіриш телефон.

— Я не перевіряю.

— Ти дивишся на нього кожні сорок секунд.

— Це неправда.

— Я засікала.

— Ти психолог. Ви всі морально зіпсовані.

— Це не заперечення.

Я відсунула телефон.

— Він сказав, що напише після зустрічі.

— Напише.

— Я знаю.

— Тоді чого нервуєш?

— Я не нервую.

Марта повільно підняла брову.

— У тебе ручка без ковпачка.

Я подивилася.

Справді.

— І?

— Ти зняла його хвилин десять тому, а потім дев’ять разів намагалася закрити ручку неіснуючим ковпачком.

Я поклала ручку.

— Деталі.

— І ти рахуєш.

Я подивилася на пальці.

Великий торкався вказівного.

Потім середнього.

Знову.

Чорт.

Я стиснула долоню.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/ti-moya-pomilka-v-algoritm-b457365?c=5099458