Частина V. Ревнощі не входили до технічного завдання

Розділ 18. Фестиваль людей, які дивляться

Максим

Є події, на яких люди приходять дивитися.

Фестивалі.

Концерти.

Виставки.

Студентські презентації.

Публічні страти.

Останні, щоправда, офіційно скасували, тому університетські фестивалі тепер успішно виконують ту саму соціальну функцію.

Людина приходить.

Стоїть.

Дивиться, як інші добровільно принижують себе перед натовпом.

Їсть щось жирне.

Фотографує.

І йде додому з відчуттям культурного розвитку.

Я любив фестивалі.

До цього дня.

Тепер я знав, що в них є серйозний конструктивний дефект.

На фестивалі люди дивляться.

На всіх.

Зокрема на Соломію.

Ця думка не входила до технічного завдання.

Взагалі.

У завданні №4 було написано:

не ізолюватися одне від одного;

не ізолюватися від інших;

провести час із друзями окремо;

мати хоча б одну спільну активність;

не використовувати партнера як соціальний щит.

Не було пункту:

спокійно дивитися, як незнайомі хлопці розглядають дівчину, яка тобі подобається, і не перетворюватися внутрішньо на середньовічного феодала.

Очевидний недолік документації.

Я повідомлю розробникам.

Тобто собі.

Пізніше.

Якщо переживу.

— Ти знову дивишся, — сказав Назар.

Я стояв біля входу на головну фестивальну площу кампусу.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/ti-moya-pomilka-v-algoritm-b457365?c=5100400