Пролог. Коли Всесвіт вирішив, що паперу недостатньо

Уявіть бібліотеку, де книжки не стоять на полицях, а повільно повзають коридорами. Де архівні документи ростуть на стінах, немов кристалічні гриби. Де каталогізатор мусить годувати історичні записи поживним розчином, а читач перед входом підписує документ про добровільну згоду на можливе поглинання власних спогадів.

Ласкаво просимо до архівів живих структур.

У звичайних цивілізаціях історію записували на камені, пап ... Читати далі »