Голоси з покинутого сузір’я - частина I

Карта, на якій немає сузір’я

Першою реакцією Лади був не страх і не захват, а майже дитяча впертість: якщо система стверджує, що джерела сигналу не існує, значить, треба знайти спосіб показати їй, що вона помиляється.

Вона сиділа перед центральною консоллю, витягнувшись уперед, ніби хотіла тілом втримати тонку нитку коливан ... Читати далі »

Голоси з покинутого сузір’я - пролог

Шепіт між згаслими зорями

Коли зоря згасає, це не кінець — лише спізнілена правда. Світло ще довго летить крізь порожнечу, малюючи на небі давно неіснуючі світи. Люди звикли до цієї оптичної брехні й назвали її поетично: «світло мертвих зірок». Але мало хто замислювався, що так само можуть жити й голоси — довше за тіла, довше за міста, довше за ... Читати далі »