Пам’ять світил, яких більше не існує - епілог
Небо, що тримає таємницю і посміхається крізь темряву
Минув час. Не той, що вимірюється годинами в бортовому журналі чи датами в бюлетенях космічної навігації, а той, що розтягується між “було” і “не було”, між “ми цього не планували” та “ми це зробили, просто не хочемо про це говорити”. Час, який любить будь-яка
...
Читати далі »
|
Пам’ять світил, яких більше не існує - частина X
Перезапуск сузір’я: кнопка “Undo”, якої не мало бути
Коли ти виходиш із бібліотеки, де штрафують за зайві почуття, ти несеш із собою не знання, а чек. Не метафорично — майже буквально. Я відчував його під шкірою: невидимий рахунок за доступ до “підпису”, за три вирвані нитки, за той короткий момент, коли мислячий маяк под
...
Читати далі »
| |