Ті, хто навчився жити в руїнах Всесвіту - частина V
Готель “Кінець світу”, сніданок включено
Вони пройшли шлюз і потрапили в коридор, де навіть тінь не поспішала. Тут не було неону, не було гасел і не було продавців, які ловлять тебе поглядом, ніби ти — гаманець із ногами. Тут було те, що в руїнах трапляється рідше за чесність: порожній простір без комерційної інтонації.
...
Читати далі »
|
Ті, хто навчився жити в руїнах Всесвіту - частина IV
Ринок надій і гарантійного обслуговування
Вони вийшли з тунелю ремонтників не одразу в “вулицю”, а в щось схоже на передпокій реальності, де все ще пахло дротом і людською впертістю, але вже чувся інший аромат: солодкуватий, липкий, як рекламна обіцянка. У руїнах є запахи, що не мають права існувати без цивілізації: свіжий хліб, г
...
Читати далі »
| |