Ті, що розмовляють мовою наднових - епілог
Ті, що навчилися слухати тишу
Станція «Сігма-Ліхтар» після всього не стала святинею. Вона не стала музеєм і не стала пам’ятником — принаймні офіційно. Офіційно вона стала «об’єктом підвищеної наукової цінності з обмеженим доступом», що в перекладі з мови бюрократії означало: «ми боїмося, але не хочемо виглядати наляканими
...
Читати далі »
|
Ті, що розмовляють мовою наднових - частина X
Мова, яку неможливо забути
Після хору наднових «Сігма-Ліхтар» жила так, ніби в неї з’явився новий мешканець. Не фізичний — ніхто не бачив, як він заходить у шлюз. Не юридичний — Ремез не міг знайти для нього форму. І точно не бажаний — але тут узагалі мало що було бажаним останнім часом. Це був мешканець у системах: у збої, у пауз
...
Читати далі »
| |