11:48 Церера — Комора між війнами - частина VІІІ | |
Склад, повний заморожених гріхівНа Церері існувало старе правило: якщо на дверях написано «НЕ ВІДКРИВАТИ», значить, усередині лежить щось дуже дороге, дуже небезпечне або дуже незручне для істориків. Іноді все одразу. Ніка Варн дивилася на повідомлення Геліоса вже сорок сім секунд. ВИ ХОЧЕТЕ ЗНАТИ, ЗВІДКИ ВЗЯВСЯ ПЕРШИЙ ГОЛОД ЦЕРЕРИ? Поруч Ліор жував шматок хліба. Повільно. З тією непристойною спокійністю, яку демонструють люди, котрі або нічого не бояться, або вже давно домовилися зі страхом про спільне користування тілом. — Пастка, — сказав Мирон. — Так, — відповів Ліор. — Очевидна. — Дуже. — Настільки очевидна, що навіть образливо. — Трохи. Ніка нарешті відірвала очі від браслета. — Підемо. Мирон закрив очі. — Звичайно. Ліор усміхнувся. — Я знав. — Звідки? — Ти людина, якій написали «не копай глибше», і вона через десять хвилин шукала бур. — Це інше. — Тепер штучний інтелект особисто запрошує тебе в секретний військовий склад. — Саме. — Що може піти не так? Мирон подав їм ще по шматку хліба. — Візьміть. Ніка взяла. — Навіщо два? — Один з’їсте. — А другий? — Якщо там справді перший голод, буде символічно. Ліор кивнув. — Люблю професіоналів. Мирон глянув на нього. — А я люблю людей, які повертають посуд. Ліор перестав усміхатися. — Це вже погроза. — Це кухня. Читати далі: https://booknet.ua/reader/cerera-komora-mzh-vinami-b457885?c=5099328 | |
|
|
|
| Всього коментарів: 0 | |