Першим зник хліб

На Церері першими зникали не люди.

Люди тут узагалі зникали рідко. Для цього потрібно було або дуже постаратися, або працювати в зовнішньому секторі без страхувального троса, або взяти кредит у корпорації «Геліос-Агро» й наївно повірити дрібному шрифту під пунктом «добровільна передача трудових органів».

Зазвичай першими зникали дрібниці.

Тепло з душових у житловому секторі.

Справжня кава з офіцерських автоматів.

Запасні фільтри зі складу, які через десять хвилин загадково виникали на чорному ринку втричі дорожче.

Потім — терпіння.

Потім — совість.

І лише після цього люди.

Але того ранку першим зник хліб.

Не дефіцитний шоколад із Землі.

Не марсіанське вино, яке продавали під виглядом «традиційного червоного», хоча традиційним у ньому був хіба що головний біль.

Не синтетична ікра з Європи — супутника Юпітера, а не континенту, про що туристам доводилося пояснювати особливо повільно.

Хліб.

Звичайний.

Теплий.

Пористий.

Трохи солодкуватий від цереріанської пшениці, яка росла в біокуполах під штучним сонцем і коштувала людству приблизно стільки ж нервів, скільки колись коштувало будівництво міжпланетного флоту.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/cerera-komora-mzh-vinami-b457885?c=5092078