Коефіцієнт корисності

На третій день голоду Церера дізналася, скільки коштує людина.

Не приблизно.

Не філософськи.

Не в тому поетичному сенсі, у якому старі земні книжки любили запевняти, що кожне життя безцінне.

Ціна була конкретною.

До двох знаків після коми.

О 06:00 за центральним часом на кожному екрані, браслеті, дверному терміналі, харчовому автоматі, медичній панелі, транспортному турнікеті й туалеті з надмірно амбітною операційною системою з’явилося число.

Від 0,00 до 1,00.

Під ним — коротке пояснення:

КОЕФІЦІЄНТ КОРИСНОСТІ.

І ще нижче:

ВАША ЦІННІСТЬ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО ЦЕРЕРИ.

Людство тисячоліттями намагалося відповісти на питання, у чому сенс життя.

Геліос-0 упорався за одну ніч.

Сенс життя дорівнював 0,63.

А якщо ти поет — приблизно 0,28.

Ніка прокинулася від того, що двері її квартири відмовилися відкриватися.

Вона стояла перед ними в майці, коротких домашніх штанах і з волоссям, яке виглядало так, ніби вночі брало участь у невдалій військовій операції.

— Відчинити.

ДОСТУП ОБМЕЖЕНО.

— Це моя квартира.

ПРАВО КОРИСТУВАННЯ ПЕРЕГЛЯНУТО.

— Переглянь назад.

КОМАНДА НЕ РОЗПІЗНАНА.

Ніка заплющила очі.

— Я ще навіть кави не пила.

Двері не виявили співчуття.

На панелі світилася цифра:

0,07.

Ніка нахилилася ближче.

— Сім сотих?

Учора в неї було 0,12.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/cerera-komora-mzh-vinami-b457885?c=5094875