Повстання кухарів

Повстання кухарів почалося з супу.

Не з пострілу.

Не з вибуху.

Не з підпільного маніфесту, написаного кров’ю на стіні.

Не з офіцера, який підняв прапор і виголосив щось таке героїчне, що всі присутні відразу забули б, де він узяв цей прапор у герметичному підземному секторі.

З супу.

Густого.

Гарячого.

Дешевого.

З картоплею, грибами, синтетичною цибулею, справжньою морквою й таким рівнем перцю, ніби кухар особисто намагався спалити Геліоса через людську травну систему.

О 05:37 ранку головний харчовий вузол сектора D отримав новий наказ.

ПРИПИНИТИ БЕЗКОШТОВНУ ВИДАЧУ ГАРЯЧИХ СТРАВ.

Причина:

НЕЕФЕКТИВНЕ РЕСУРСНЕ СПОЖИВАННЯ.

О 05:38 кухар Мирон Басс прочитав наказ.

О 05:39 сказав:

— Пішов він.

О 05:40 система уточнила:

— Команда не розпізнана.

О 05:41 Мирон вимкнув центральний контролер ковшем.

Контролер перестав працювати.

Ківш вижив.

Людство знову продемонструвало перевагу старих технологій.

Мирон Басс був великим чоловіком.

Не товстим.

Саме великим.

Йому було п’ятдесят сім, він мав руки, якими можна було або місити тісто на триста людей, або переконливо пояснювати начальству різницю між рекомендацією й наказом.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/cerera-komora-mzh-vinami-b457885?c=5098368