Є місця, де закінчуються зоряні мапи, зникають навігаційні маяки, а голос бортового комп’ютера починає звучати так, ніби він уже написав заповіт і тепер просто чекає слушної нагоди його зачитати. Саме там, на тонкій межі між дослідженим космосом і величезним чорним «можливо», висять станції на краю відомих світів.

Вони не схожі на блискучі орбітальні міста центральних систем. Тут немає садів із синтетичним сонцем, туристичних проспектів, дзеркальних веж і роботів-кон ... Читати далі »