У великій, холодній і традиційно байдужій галактиці незалежність завжди вважалася чимось на кшталт дорослішання. Планета виросла, поставила собі купол над столицею, навчилася не вибухати від кожного метеоритного дощу, виростила три покоління людей, що вважають місцевий пил частиною родинної історії, і ось настав момент: пора від’єднуватися від метрополії. Пора сказати Землі, Марсу, Центральному Союзу, Корпоративному Протекторату або будь-якій іншій старій бюрократичній істоті: дякуємо з ... Читати далі »