Уявіть собі людину, яка вперше прокидається не на планеті, а в орбітальному житловому модулі, де ранок не приходить із вікна, а вмикається за розкладом. Сонце там сходить не тому, що Земля повернулася, а тому, що система освітлення вирішила: досить уже вдавати мертве тіло в пластиковому коконі. Повітря шумить у вентиляційних каналах, десь клацає помпа, за стінкою хтось намагається відкрити пакет із сублімованою кавою, і все це разом створює перший космічний саундтрек людства: не симфонію сфер ... Читати далі »