Частина VІІІ. Правда має поганий інтерфейс

Розділ 30. Останнє побачення

Максим

Я не боявся останнього побачення.

Це важливо зафіксувати одразу.

Я просто:

прокинувся о 5:48;

перевірив телефон;

заснув;

прокинувся о 5:53;

знову перевірив телефон;

пішов пити воду;

повернувся;

відкрив «Синхрон»;

закрив «Синхрон»;

від ... Читати далі »

Частина V. Повернути всі імена

Розділ 29. Остання квартира бабусі

Остання квартира Євгенії не мала номера.

Це вже не дивувало.

Марту тепер набагато більше насторожували двері з нормальними номерами.

Після всього, що сталося, табличка «47» звучала майже як погроза.

Особливо якщо двері були зачинені, в коридорі пахло пирогами, а зсередини ніхто не кликав померлим голосом.

Підозріло.

... Читати далі »

Частина VІІ. Подорож, якої не було в календарі

Розділ 29. Побачення після побачень

Соломія

Після подорожі без маршруту я зробила висновок.

Дуже важливий.

Науково обґрунтований.

Підкріплений електричками, автобусами, чужими валізами, власними нервами, дощем, гречкою, викруткою Максима і щонайменше трьома людьми похилого віку, які вважали своїм моральним обов’язком визначити наші стосунки замість нас.< ... Читати далі »

Частина V. Повернути всі імена

Розділ 28. Будинок згадує

Будинок згадав Галину Петрівну о шостій дванадцять ранку.

Не Галину Гордієнко.

Іншу.

Марта ніколи її не знала.

Принаймні так вважала до тієї хвилини, коли прокинулася від запаху смаженої цибулі, вийшла з квартири Андрія — можливо, як досі повідомляла латунна табличка, — і побачила посеред сходового майданчика жінку в синьому халаті.

... Читати далі »

Частина VІІ. Подорож, якої не було в календарі

Розділ 28. Дощ, валіза і чужа історія кохання

Максим

Наступного ранку я прокинувся від повідомлення незнайомого чоловіка.

Це ще ніколи не було початком хорошого дня.

Особливо коли повідомлення звучало так:

«Доброго ранку. Це щодо валізи».

Я лежав.

Дивився на екран.

Піксель сидів на моєму животі й теж дивився ... Читати далі »

Частина V. Повернути всі імена

Розділ 27. Відчинити всі двері

Уранці дверей було три тисячі чотириста шістнадцять.

До обіду — три тисячі чотириста сімнадцять.

Марта дивилася на цифру й відчувала майже особисту образу.

— Ми вчора одну людину повернули.

Ірина сиділа за столом квартири нуль із ноутбуком, двома блокнотами й виразом людини, яка вже давно перестала вірити в нормальні таблиці.

— Руту.

... Читати далі »

Частина VІІ. Подорож, якої не було в календарі

Розділ 27. Автобус у невідомому напрямку

Соломія

Якщо людина каже:

— Ми точно їдемо назад?

існує кілька правильних відповідей.

«Так».

«Я перевірив маршрут».

«Ось квитки».

«Ось карта».

«Ось водій, який щойно особисто присягнув на сімейній Біблії, що цей автобус не достав ... Читати далі »

Частина V. Повернути всі імена

Розділ 26. Книга обмінів

Книга обмінів сама прийшла до Марти о сьомій двадцять три ранку.

Не в метафоричному сенсі.

І не через кур’єра.

Хоча після всього, що сталося за останні дні, кур’єр із потойбіччя був би навіть приємною зміною. Особливо якби передзвонив за десять хвилин і не просив спуститися до під’їзду, бо «в нього парковка».

Книга вийшла з ванної кімнати.< ... Читати далі »

Частина VІІ. Подорож, якої не було в календарі

Розділ 26. Ми не пара, просто цілувалися

Максим

Є фрази, які звучать переконливо тільки до того моменту, поки ти не промовляєш їх уголос.

Наприклад:

«Я контролюю ситуацію».

Зазвичай після цього щось горить.

«Ми швидко».

Після цього можна одразу заряджати павербанк.

« ... Читати далі »

Частина V. Повернути всі імена

Розділ 25. Квартира нуль

Квартира нуль з’явилася в реєстрі о четвертій тридцять дев’ять ранку.

Не в будинку.

Це було б занадто просто.

Не в крамниці повернень.

Це було б хоча б географічно зрозуміло.

І навіть не в Другому архіві.

Вона з’явилася скрізь.

О четвертій сорок Ірина отримала повідомлення, що квартира нуль зареєстрована як техн ... Читати далі »