Частина І. Людина, яку я не замовляла

Розділ 4. Умови використання Максима Романюка

Угода із Соломією складалася з шістнадцяти пунктів, трьох додатків і такої кількості заборон, що на її тлі шлюбний контракт середньовічного монарха виглядав запискою:

«Не зраджувати. Не отруювати. Королівство ділити навпіл».

Наш документ мав офіційну назву:

«Протокол експериментальної взаємо ... Читати далі »

Частина І. Людина, яку я не замовляла

Розділ 3. Сім побачень заради науки

До кінця дня я сформулювала план порятунку «Синхрону».

План складався з дев’яти пунктів, трьох резервних сценаріїв і категоричної відмови ходити на побачення з Максимом Романюком.

Останній пункт був найважливішим.

Саме тому я виділила його червоним.

Потім жирним.

Потім додала знак оклику.

А потім прибр ... Читати далі »

Частина І. Будинок, який не хотів залишатися порожнім

Розділ 5. Правила під шпалерами

На стіні було написано:

ДО ОПІВНОЧІ МАРТА МАЄ ОБРАТИ.

Нижче проступило:

ІРИНУ.

Потім:

АБО.

І нарешті:

АНДРІЯ.

Останнє ім’я виглядало ще вологим. Темно-червоні літери повільно стікали штукатуркою, збиралися на нижньому краї шпалер і пада ... Читати далі »

Частина І. Будинок, який не хотів залишатися порожнім

Розділ 4. Хлопчик, який малював зайвих людей

— Вас, — сказав хлопчик. — Скоро всі забудуть вас.

Він вимовив це спокійно, майже буденно, як міг би повідомити, що надворі дощ або в магазині закінчилися улюблені цукерки. Саме цей спокій змусив Марту повірити йому швидше, ніж усім запискам, чорній воді та мертвій бабусі разом узятим.

Діти ще не навчилися правильно подавати ... Читати далі »

Частина І. Людина, яку я не замовляла

Розділ 2. Вірусне кохання, якого не існує

Я прокинувся о сьомій двадцять три від звуку, який зазвичай означав одну з трьох речей: пожежу, державний переворот або те, що Назар знову додав мене до студентського чату без вимкнених сповіщень.

Виявився третій варіант.

На жаль.

Пожежу хоча б можна було загасити.

Телефон лежав на підлозі біля ліжка й вібрував так завзято, ніби ... Читати далі »

Пролог

Розділ 1. Дев’яносто вісім відсотків катастрофи

За двадцять сім хвилин до початку презентації я знала три речі.

По-перше, проєктор у конференц-залі стартап-інкубатора був старшим за половину присутніх викладачів і, судячи зі звуків, уже складав заповіт.

По-друге, у демонстраційній версії «Синхрону» залишалася одна помилка, яку я не могла відтворити вдруге. А помилка, яку неможливо повторити, — ... Читати далі »

Частина І. Будинок, який не хотів залишатися порожнім

Розділ 3. Сусідка, якої ніколи не було

Марта прокинулася від того, що хтось дихав їй у волосся.

Першою думкою було: бабуся.

Друга виявилася розумнішою: бабуся не дихала вже чотири дні, якщо не враховувати її молодшу версію на неіснуючому поверсі, а та навряд чи могла влаштуватися на дивані так зручно.

Марта не розплющувала очей.

Під щокою було тепле чоловіче плече. На тал ... Читати далі »

Частина І. Будинок, який не хотів залишатися порожнім

Розділ 2. Не заходь

Ліфт дзенькнув удруге.

Звук був звичайним — коротким, металевим, трохи роздратованим, наче кабіна приїхала не з потойбіччя, а з дев’ятого поверху, де хтось надто довго тримав двері ногою.

Саме це й лякало найбільше.

Жах, який поводиться як жах, принаймні чесний. Він виє, стукає у вікна, залишає кров на стінах і дає людині можливість сказати: « ... Читати далі »

Частина І. Будинок, який не хотів залишатися порожнім

Розділ 1. Квартира після похорону

Будинок упізнав Марту раніше, ніж вона його.

Спочатку це проявилося дрібницею: автоматичні двері під’їзду відчинилися без ключа.

Марта ще стояла на потрісканих сходах, однією рукою тримаючи валізу, другою шукаючи в сумці магнітний брелок, коли старий домофон коротко пискнув і впустив її всередину. Не запитав номера квартири, не зажадав коду, не зму ... Читати далі »

Пролог. Дівчинка, яка впала між поверхами

За двадцять два роки до того, як ліфт показав Марті поверх 7½, він уже одного разу відчинив перед нею двері.

Тоді їй було сім.

У сім років людина ще не знає, що деякі двері відчиняються не для того, щоб крізь них проходили. Деякі просто хочуть подивитися, чи ти достатньо дурний, цікавий або самотній, щоб зробити крок.

Марта відповідала всім трьом вимогам.

Вона сиділа на підлозі біля ліфта, притискаючи д ... Читати далі »