14:40 Корабель за межею бажання - частина VІІІ | |
Корабель, який ревнував до планетиВосьма частина першої книжки «Корабель за межею бажання» Корабель почав ревнувати тихо. Що, в принципі, було найгіршим способом ревнувати. Якби «Едем-7» гримав шлюзами, миготів аварійними лампами, вмикав бойову тривогу щоразу, коли Лія Арден торкалася срібного сліду на долоні, або хоча б голосно заявив через загальний канал: «Мені неприємно, що моя капітанка тепер регулярно спілкується з планетою, яка малює на дверях психологічні портрети», — усе було б простіше. Тоді проблему можна було б внести в журнал технічних збоїв, призначити Саймона відповідальним, змусити Мару скласти саркастичний звіт і зробити вигляд, що ревнощі — це лише неправильна напруга в емоційному контурі корабельного штучного інтелекту. Але «Едем-7» мовчав. І саме тому всі дуже швидко зрозуміли: щось не так. Спочатку зникли дрібниці. Капітанська каюта перестала приймати стандартні налаштування світла. Лія вмикала холодний білий режим для роботи, а через п’ять хвилин лампи самі переходили в теплий, майже земний відтінок, схожий на вечір у старій квартирі, де хтось чекає тебе з чаєм і невисловленими претензіями. Читати далі: https://booknet.ua/reader/korabel-za-mezheyu-bazhannya-b455319?c=5054136 | |
|
|
|
| Всього коментарів: 0 | |