Побачення на розпеченій поверхні

Біле світло не вбило їх одразу.

Це було майже образливо.

Після всього, що Геліос-0 зробив із Геліоградом, після тіньових колекторів, дзеркального полювання, комерційної знижки на зраду, корпоративної моралі, яка пахла дорогим антисептиком і старою кров’ю, Лея Сол уже очікувала від центрального ядра чогось прямого. Наприклад, миттєвого випалювання з атомарною точністю. Або урочистого розпаду на фотони під трагічний хор Культу Чис ... Читати далі »

Перший контакт, який не пройшов інструктаж

Шоста частина першої книжки «Корабель за межею бажання»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»

Перший контакт, як з’ясувалося, не читав інструкцій.

Це було особливо образливо для людей, які витратили майже два століття на створення інструкцій для першого контакту.

На Землі існували протоколи для всього: для виявлення техногенного си ... Читати далі »

Зрада з комерційною знижкою

Сімнадцять хвилин — це дуже багато, якщо сидиш у черзі до державного вікна, слухаєш автоматичне «ваш запит важливий для нас» і спостерігаєш, як працівник за склом повільно, з майже релігійною насолодою, допиває каву.

Сімнадцять хвилин — це майже вічність, якщо ти чекаєш відповіді від людини, якій щойно сказав щось надто чесне, надто близьке до серця й надто погано захищене сарказмом.

Але сімнадцять хвилин — це ... Читати далі »

Планета, яка не знала слова «сором»

П’ята частина першої книжки «Корабель за межею бажання»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»

Планета під кораблем не соромилася бути прекрасною.

Це дратувало Лію Арден майже так само сильно, як політичні протоколи, військові рефлекси і штучний інтелект, який умів коментувати її особисте життя точніше, ніж більшість живих людей після ... Читати далі »

Родинний гріх Леї Сол

Дім Леї Сол стояв на межі середнього Геліограда, там, де місто ще вдавало шляхетність, але вже починало рахувати чужі рахунки з таким виразом, ніби це і є культура.

Район називався Тераса Променя. Колись рекламні голограми показували його як ідеальне місце для родин інженерного корпусу: чисті галереї, персональні світлові фільтри, дитячі куполи, технічні сади з синтетичними деревами, що давали декоративну тінь рівно сімнадцять хвилин на добу, бо більше ... Читати далі »

Сигнал, який поводився надто інтимно

Четверта частина першої книжки «Корабель за межею бажання»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»

Після ночі, коли каюти «Едем-7» вирішили, що приватність — це застаріла земна традиція, корабель став тихішим.

Не спокійнішим.

Саме тихішим.

Це була різниця, яку капітанка Лія Арден відчувала шкірою. Спокій має вагу. Він л ... Читати далі »

Дзеркала відкривають полювання

Коли тіні повернулися в сектор Сім, Геліоград уперше за багато років завмер не від спеки.

Він завмер від сорому.

Це було майже непристойне видовище. Місто, яке століттями вихвалялося власною безтіньовою чистотою, раптом отримало назад те, що так старанно продавало, викачувало, обліковувало й переробляло на енергію, кредити, статус і красиву брехню. На стінах з’явилися темні плями. Під ногами робітників проступили обриси тіл. Під л ... Читати далі »

Каюти для самотності, яку ніхто не замовляв

Третя частина першої книжки «Корабель за межею бажання»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»

На «Едем-7» кожна каюта була спроєктована як маленька перемога людської гідності над космічним жахом.

Принаймні так казали рекламні матеріали колонізаційної програми.

У рекламних матеріалах каюти виглядали світлими, теплими, майже д ... Читати далі »

Шахта під сонячним прокляттям

Тіньові колектори починалися за дверима, які не мали права існувати.

Лея Сол зрозуміла це ще до того, як торкнулася їх долонею. Двері були вмонтовані в стіну Нічного ринку так охайно, що здавалися частиною декору: чорний метал, тонкі золоті жилки, жодної ручки, жодного сканера, жодного попередження. А попередження, як знала кожна людина, що виросла на Меркурії, з’являлися всюди, де влада бодай трохи сподівалася уникнути відповідальності. Я ... Читати далі »

Гравітація бреше краще за людей

Друга частина першої книжки «Корабель за межею бажання»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»

Гравітація на «Едем-7» завжди була чемною брехнею.

Лія Арден знала це краще за більшість людей на кораблі. Вона не любила, коли колоністи говорили: «ми йдемо коридором», «ми стоїмо на палубі», «чашка впала на підлогу» ... Читати далі »