Частина ІV. Любов, яка платила чужими іменами

Розділ 21. Чужі страхи в її тілі

Першим чужим страхом у тілі Марти виявилася ванна.

Не смерть.

Не ліфт.

Не шахта між сьомим і восьмим поверхами.

Не порожній коридор, де двері могли відкрити рот.

Не свідоцтво, яке офіційно підтверджувало, що вона померла у сім років і двадцять два роки потому мала нахабство продовжувати псувати статистику державним реєстрам.

Ванна. ... Читати далі »

Частина ІV. Любов, яка платила чужими іменами

Розділ 20. Мешканець без номера

Марта прокинулася о шостій сорок сім від того, що хтось чемно постукав у стіну.

Не у двері.

Не у вікно.

Не в шафу, хоча після останнього тижня вона вже не виключала й цього.

Саме в стіну над ліжком.

Три удари.

Пауза.

Ще два.

Марта не відкрила очей.

— Андрію.

— М-м?

— У нас хт ... Читати далі »

Частина ІV. Любов, яка платила чужими іменами

Розділ 19. Угода Євгенії

Євгенія Гордієнко підписала угоду о третій годині сімнадцять хвилин ночі.

Марта дізналася про це через двадцять два роки, чотири місяці й приблизно стільки родинних катастроф, скільки нормальній людині вистачило б на три покоління, два алкоголізми й одну дуже прибуткову автобіографію.

Угода лежала на її кухонному столі.

Справжня.

Не копія.

Не малю ... Читати далі »

Частина ІІІ. Імена на дверях

Розділ 18. Свідоцтво про смерть Марти Гордієнко

Марта померла вдруге о 21:17.

Цього разу без ліфта.

Без падіння.

Без металевої балки під спиною.

Без бабусі, яка кричить у шахту так, ніби смерть можна налякати гучністю.

Без медиків.

Навіть без пристойної драматичної музики.

Вона просто вийшла з душу, загорнула волосся в рушник, одягнула чисту майку, джинси й, після короткої ... Читати далі »

Частина ІІІ. Імена на дверях

Розділ 17. Пожежа в архіві

Пожежа почалася з запаху яблук.

Марта саме тому спершу не злякалася.

Яблука для її родини пахли не небезпекою.

Вони пахли Валентиною.

Суботнім пирогом.

Корицею.

Дитинством, яке з кожним новим розділом її життя виявлялося дедалі менш надійним джерелом історичної інформації.

Тому, коли о 19:04 квартира 70 раптом наповнилася солодким ароматом печени ... Читати далі »

Частина ІІІ. Імена на дверях

Розділ 16. Голова будинку

Таймер стояв на одиниці.

00:00:01

Одна секунда до того, як протокол «Тиша» мав стерти пам’ять про ключників.

Одна секунда, яка тривала вже одинадцять хвилин.

Марта дивилася на екран і дедалі більше підозрювала, що час теж виявився мешканцем їхнього будинку: не платить внески, робить що хоче й категорично відмовляється пояснювати, чому л ... Читати далі »

Частина ІІІ. Імена на дверях

Розділ 15. Кімната без звуків

Тиша почалася з ложки.

Марта помітила це о 08:13 ранку, коли Андрій кинув чайну ложку в раковину.

Точніше, вона побачила, як він її кинув.

Метал ударився об метал.

Ложка підстрибнула, крутанулася, впала між двома чашками.

Звуку не було.

Жодного.

Марта застигла посеред кухні квартири 61 з бутербродом у руці.

Андрій теж.

Вони под ... Читати далі »

Частина ІІІ. Імена на дверях

Розділ 14. Страх Сергія Левченка

Сергій Левченко відмовився йти до квартири 35.

Він повідомив про це тричі.

Перший раз — спокійно.

Другий — голосніше.

Третій — стоячи посеред кухні квартири 70 з кухонним ножем у руці.

Ніж, щоправда, використовувався для ковбаси.

Проте в ситуації, коли чоловік, який двадцять два роки провів між поверхами, дивиться на стару карту б ... Читати далі »

Частина ІІІ. Імена на дверях

Розділ 13. Карта зниклих квартир

О сьомій ранку в будинку зникла квартира 46.

Не мешканці.

Не меблі.

Не документи.

Квартира.

Цілком.

Двері залишилися.

Номер теж.

За дверима — цегляна стіна.

Господар квартири, Віталій Петрович, стояв у коридорі в капцях, сімейних трусах і футболці з написом про риболовлю, тримав у руці чашку кави й дивився на цеглу так ... Читати далі »

Частина ІІ. Ціна повернення

Розділ 12. Перша брехня бабусі

Будинок, якого не існувало, мав вестибюль.

Марта очікувала чого завгодно.

Безодні.

Кривавого коридору.

Сотень рук зі стін.

Можливо, навіть рецепції з дуже втомленою жінкою, яка повідомила б, що заселення після смерті відбувається лише за паспортом і довідкою про відсутність живих родичів.

Але не вестибюль.

Світлий.

Величезний.

... Читати далі »