Серіал: Зоряні хроніки

Другий сезон: Некролог для колонії
Серія 5: Діти червоної станції

Діти червоної станції прокинулися раніше за дорослих.

Це було поганим знаком. У нормальній колонії діти прокидаються від штучного світанку, запаху синтетичної каші, сварок батьків через талони на душ або від голосу навчального модуля, який із безжальною бадьорістю повідомляє, що сьогодні вони вивчатимуть історію великої людської експансії. Історію, у якій людство завжди виглядало героїчно, мудро й трохи засмагло на фоні нових планет.

У реальному житті людство виглядало втомленим, кашляло прахом, крало воду з аварійних резервів і будувало дитячі садки над старими могилами, бо ділянка була зручною для логістики.

На Астерії-9 діти прокинулися від співу.

Спів ішов не з динаміків. Не з навчального блока. Не з аварійного маяка, який після вчорашньої молитви замовк так підозріло, як мовчить людина, що вже сказала правду й тепер чекає, кого за неї покарають. Спів ішов знизу. Крізь підлогу. Крізь ліжка. Крізь тонкі дитячі ребра.

Це була колискова.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/zoryan-hronki-drugii-sezon-nekrolog-dlya-kolon-b454252?c=5034155