Останній рейс пристойності

Пролог до першої книжки циклу «Колонізацію Всесвіту розпочато»
Книга перша: «Корабель за межею бажання»

Земля прощалася з кораблем так урочисто, ніби відправляла в космос не тисячу двісті сорок сім людей, триста тонн заморожених ембріонів, двісті шістдесят контейнерів із насінням, двадцять один модуль самовідновлюваної колонії, сімнадцять священних реліквій різних релігій, шість тонн дипломатичного сміття й одну капітанку із хронічною недовірою до людства, а власну совість.

Совість, треба сказати, давно лежала десь у підвалі Міжпланетної ради, загорнута в поліетилен і підписана: «Відкрити після успішної колонізації».

На космодромі «Горизонт-9» було все, що людство вважало необхідним для історичної миті: камери, прапори, військові оркестри, блискучі обличчя політиків, діти з квітами, журналісти з голодними очима, пастори, імами, равини, корпоративні представники, які посміхалися ширше за всіх, бо саме їхні логотипи були нанесені на боки рятувальних капсул.

На гігантському екрані над стартовою платформою повільно обертався міжзоряний корабель «Едем-7».

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/korabel-za-mezheyu-bazhannya-b455319?c=5046178