В’язні петлі реальності
———
Пролог: коли подорож — це вирок, а “повернення” не передбачене
У мандрівників крізь простір і час є дві романтичні ілюзії. Перша — що Всесвіт любить сміливців. Друга — що час “працює” як дорога: має напрямок, узбіччя і можливість розвернутися, якщо промахнувся поворотом. Насправді Всесві
...
Читати далі »
|
Імпланти зоряної чутливості
———
Вступ: коли нервова система просить оновлення, а Всесвіт — оплату
Колись цивілізації мріяли про телескопи, що бачать далі, і антени, що чують тихіше. Потім вони доросли до думки, що проблема не в інструментах, а в користувачі: очі втомлюються, вуха глухнуть, мозок панікує, коли отримує занадто багато правди за один сигнал. Т
...
Читати далі »
|
Занепад Мідного Сектора
———
Вступ: коли імперія починає пахнути монетою й окисом
Мідний Сектор колись був легендою на мапі зоряних імперій: теплий блиск орбітальних міст, каравани вантажних світил, дипломатичні бали, де навіть тиша мала власного секретаря. Тут уміли робити гроші з пилу комет, етикет — із заліза, а війну — з красивих промов і дуже нек
...
Читати далі »
|
Хроніка створення часу
———
Передмова: коли “потім” ще не існувало
У багатьох галактиках міфи починаються з любові, війни або великого вибуху. Ця історія починається з незручного питання, яке хтось колись поставив у темряві: “А коли саме це сталося?” Питання було настільки недоречне, що Всесвіт спочатку удав, ніби не почув. Бо в ті часи не
...
Читати далі »
|
Спадкоємці зоряного ядра
———
Пролог: спадщина, що світиться й обпікає
Є спадки, які кладуть у сейф, і спадки, які кладуть у труну — зазвичай твою. А є спадок третього типу: зоряне ядро. Воно не вміщується ні в сейф, ні в труну, зате чудово вміщується у список причин, чому цивілізації зникають так раптово, ніби хтось натиснув “вийти без збереження&rdq
...
Читати далі »
| |