Інженери гравітаційних флотів
У кожному зоряному флоті є люди, про яких згадують останніми. Спершу героїзм капітанів, потім легенди про адміралів, потім красиві назви кораблів, що звучать так, ніби їх придумали поети, які ніколи не бачили технічного відсіку. А вже після цього — інженери. Ті самі, хто змушує всю цю блискучу романтику не перетворюватися на дуже дорогий і дуже короткий феєрверк.
Гравітаційні
...
Читати далі »
|
Суди міжгалактичної юрисдикції
У космічній дипломатії є мрія: щоб усі конфлікти вирішувалися шляхом чемних промов, витончених компромісів і взаємного “ми вас теж дуже поважаємо”. Реальність, як завжди, простіша й брутальніша: хтось комусь залетів у коридор, хтось “випадково” зачепив астероїд, який виявився священним, а хтось підписав угоду чорнилом, що змінює зміст під дією зоряного вітру. І тоді на сцену виходить найстрашн
...
Читати далі »
|
Пульсації позапросторових хвиль
У космосі є звуки, яких не чути. Не тому, що там вакуум, а тому, що деякі “звуки” народжуються не в повітрі й навіть не в плазмі. Вони народжуються там, де наші поняття про “тут” і “зараз” починають нервово поправляти краватку й удавати, що мають план. Саме так ми вперше й зіткнулися з пульсаціями позапросторових хвиль — явищем, яке не питає дозволу, не залишає візитівки й з
...
Читати далі »
|
Живі утворення чорного спектра
Якщо темна матерія — це невидимий співмешканець Всесвіту, який платить частину “гравітаційної оренди”, але ніколи не миє посуд, то чорний спектр — це момент, коли він нарешті виходить на кухню й каже: “Я тут давно, просто ви дивилися не туди”. На жаль, інколи він виходить не сам. Інколи разом із ним з’являються живі утворення чорного спектра — речі, що поводяться як жит
...
Читати далі »
|
Хроніка зустрічі з темними істотами
Є зустрічі, після яких ти довго не можеш заснути. Не тому, що страшно (хоча й це теж), а тому що мозок уперто намагається знайти логіку там, де логіка ввічливо вийшла в космос без скафандра. Першопрохідці — ті самі люди, які добровільно летять туди, де на мапі стоїть “тут дракони”, — добре знають: найбільша загроза не завжди має кігті. Іноді вона має тишу. Темну, густу, таку, що здається
...
Читати далі »
| |