Планета, що змінює подорожніх
У кожній цивілізованій зоряній мапі є місця, які позначені не кольором, а настроєм. Не “родовища”, не “курорти”, не “порти”, а коротке й чесне: НЕ ЛІЗЬ. Такі позначки з’являються не від романтики, а від статистики, яку хтось дуже не хоче показувати публічно. Бо статистика псує туризм, а туризм псує совість — і в підсумку всі задоволені, крім тих, хто повернувся
...
Читати далі »
|
Повернення біженців з туманностей
Післявоєнні галактики мають дивну звичку: щойно гармати замовкають, усі одразу згадують про гуманізм, реєстри, “спільне майбутнє” і те, що добре було б повернути людей додому. Проблема лише в дрібницях — дім інколи перетворився на кратер, документи згоріли разом із архівами, а “додому” за роки вигнання в туманностях змінило координати, назву, власників і моральний статус. І все ж вони поверт
...
Читати далі »
|
Етологія безчасових істот
У природі є просте правило: якщо істота не вписується в середовище, вона або вмирає, або переписує правила середовища так, щоб виглядало, ніби так і було задумано. Безчасові істоти — це третій варіант. Вони не вписуються в час, але й не поспішають його “перемагати”. Вони просто поводяться так, ніби час — це локальна традиція примітивних цивілізацій, на кшталт носіння взуття в приміщенні або віри в те, що
...
Читати далі »
|
Чужі риси у людських поколіннях
Є сімейні історії, які передаються від бабусі до онуків разом із сервізом, що “на свята”, і є сімейні історії, які передаються разом із дивною зіницею, слухом на ультразвук та вмінням відчувати брехню так, ніби вона пахне паленим пластиком. У “Хроніках Забутих Галактик” ми називаємо це просто: чужі риси, що вростають у людські покоління. А офіційні інстанції називають це складніше: “позапланов
...
Читати далі »
|
Межа між тривимірністю і чимось іншим
Тривимірність — це такий собі стандартний пакет послуг реальності: довжина, ширина, висота, і ще бонусом — постійне відчуття, що ти кудись не встигаєш. У “Хроніках Забутих Галактик” ми давно підозрюємо, що цей пакет — демо-версія, пробна підписка на світобудову, яку комусь колись забули скасувати. Вона працює, але інколи підлагує: у шафі зникають шкарпетки, спогади переклеюються місцями,
...
Читати далі »
| |