Колонія, яку покинули за одну ніч

У космосі існує багато способів сказати “ні”. Можна підписати міжзоряну угоду. Можна оголосити карантин. Можна поставити маяки попередження й розвертати кораблі ще на підльоті. А можна зробити найкрасномовнішу заяву з усіх: покинути цілу колонію за одну ніч — так, ніби ти просто забув вимкнути світло в коридорі й вирішив, що темрява сама розбереться.

... Читати далі »

Економіка відродження

Після війни Всесвіт ніколи не виглядає так, ніби він щойно пережив катастрофу. Він виглядає так, ніби він і є катастрофа, яка втомилась бути драматичною. Розбиті орбіти, згорілі космопорти, пусті станції з коридорами, де пил має більше прав, ніж колишні мешканці. Підсвічені туманності, що мовчать так, наче їм платять за мовчання. І — найголовніше — люди (та всі інші, хто ще лишився), які вперто намагають ... Читати далі »

Заходи позачасового мислення

Є істоти, які живуть “тут і зараз”. Є істоти, які живуть “колись потім”. А є позачасові істоти, котрим “зараз” здається дивною локальною традицією — як їсти суп ложкою, а не телепатією. Вони не старіють у нашому розумінні, не поспішають у нашій манері й не розуміють, чому ми так нервуємо через те, що вчора вже сталося, а завтра ще не встигло зіпсуватися.

... Читати далі »

Етика змішування рас

Космічна генетика має одну незручну звичку: вона не питає, чи готові ми морально до того, що технічно вже вміємо. У лабораторіях з холодними лампами і теплими грантами змішування рас давно перестало бути “теоретичним ризиком” і стало буденністю, як оновлення прошивки — тільки з живими істотами, їхніми сім’ями та історіями. Гібриди народжуються не лише від кохання, дипломатії чи випадкових аварій у гіперпростор ... Читати далі »

Ворота у просторі, яких не видно

Є двері, що скриплять. Є брами, що сяють. Є портали, які в кожному другому голлівудському фільмі спершу рятують світ, а потім з’їдають бюджет на спецефекти. А є інший різновид — ворота у просторі, яких не видно. Ні блиску, ні гуркоту, ні ввічливого напису “Вихід у паралельну реальність праворуч”. Максимум — легке відчуття, що твою думку щойно хтось пересадив в інший череп… і зробив це ... Читати далі »