Частина ІІ. Митник із поганою репутацією

Ліор мав погану репутацію.

Це було несправедливо.

Насправді він мав кілька поганих репутацій, і кожна належала іншій установі.

Для митної служби Церери він був талановитим співробітником із «нестандартним підходом до службової етики», що в перекладі з бюрократичної означало: начальство не могло довести, що він бере хабарі, але дуже ображалося, що хабарі, схоже, брали без нього.

Для контрабандистів Л ... Читати далі »

Частина І. Біокуполи над льодом

На Церері ранок після революції починався так само, як ранок після дуже поганої вечірки.

Ніхто точно не пам’ятав, хто першим поліз на стіл.

Половина присутніх шкодувала про сказане.

І обов’язково знаходився хтось, хто прокидався з чужим майном у руках і переконував усіх, що воно саме до нього прийшло.

У випадку Церери чужим майном були сорок сім тонн зерна, три вантажні платформи, дев’ять заблокованих ... Читати далі »

Пролог. Першим зник хліб

На Церері першими зникали не люди.

Люди тут узагалі зникали рідко. Для цього потрібно було або дуже постаратися, або працювати в зовнішньому секторі без страхувального троса, або взяти кредит у корпорації «Геліос-Агро» й наївно повірити дрібному шрифту під пунктом «добровільна передача трудових органів».

Зазвичай першими зникали дрібниці.

Тепло з душових у житловому секторі.

Справжня кава з офіцерських ... Читати далі »

Епілог. День підозрілої живучості

Марс прокинувся наступного ранку й із деяким подивом виявив, що все ще існує.

Для планети це не було великою новиною.

Для людей — майже сенсацією.

Протягом останніх кількох діб вони встигли пробудити армії трьохсотрічної давнини, відкрити сховища клонів, посваритися із Церерою, пережити державний переворот, організувати парад мертвих, побачити кілька версій однієї генералки, мало не віддати атмосферу штучному інтелекту ... Читати далі »

Частина Х. Наказ вижити

До Ареса-Нуль вели двері, яких не було на жодній карті.

Це саме по собі нікого вже не дивувало.

Після кількох днів на Марсі Селена Рук починала підозрювати, що офіційні карти планети створювалися не для навігації, а для психологічної підтримки громадян. Вони показували міста, дороги, шахти й військові бази, створюючи приємне відчуття, ніби держава приблизно знає, що відбувається під її ногами.

Насправді під столицею ховалися армії.

Частина ІХ. Парад мертвих переконує живих

Уряд Червоної республіки готував парад так, ніби хотів переконати Всесвіт, що Марс уже переміг усіх ворогів, включно з тими, яких ще не встиг вигадати.

Арес-Прима сяяла.

Центральні куполи вимили від пилу, тріщини на площах прикрили прапорами, а пошкоджені житлові сектори відгородили декоративними панелями із зображеннями щасливих родин. Усмішки на панелях були настільки бездоганними, що викликали підозру навіть у дітей. Уряд ... Читати далі »

Частина VІІІ. Каньйони дезертирів

Флот Селени Рук спускався в каньйони так довго, що Марс устиг двічі зійти над ними у вигляді червоного відблиску й один раз зникнути зовсім.

Спочатку кораблі пройшли крізь зовнішні ворота Сімнадцятої Тіні. Потім занурилися нижче — у старі шахти, де колись видобували лід. Далі відкрився вертикальний тунель, досить широкий для транспортів, але настільки вузький для людського спокою, що пілоти починали молитися навіть ті, хто вважав реліг ... Читати далі »

Частина VІІ. Уряд хоче нову війну

Каньйони дезертирів не позначали на офіційних картах Марса.

На військових схемах ця частина долини Марінер називалася Сектором геологічної нестабільності з обмеженою стратегічною цінністю. Формулювання придумали після того, як три урядові експедиції зникли в лабіринтах, четверта перейшла на бік утікачів, а п’ята повернулася без зброї, транспорту й командувача, зате з дуже докладною скаргою на якість місцевої гостинност ... Читати далі »

Частина VІ. Генеральський поцілунок із присмаком наказу

Біолабораторія під Елізієм офіційно не існувала.

Неофіційно вона мала шість посадкових платформ, власний реактор, систему протиповітряної оборони, три підземні рівні, приватний тунель до старої військової магістралі й бюджет, який щороку маскували під програму психологічної підтримки ветеранів.

На Марсі взагалі багато небезпечних речей фінансували під виглядом турботи про людей.

Корабель Селени Рук летів ... Читати далі »

Частина V. Клони перших колоністів

Коли флот Селени Рук наблизився до Ареса-4, комплекс уже транслював державний гімн, якого ніхто на Марсі не чув майже три століття.

Мелодія була урочистою, грізною й підозріло довгою. Вона починалася з низьких ударів барабанів, продовжувалася хором про людську волю, перемогу над пустелею та право першопрохідців називати своїм усе, на що вони першими встигли поставити антену, а завершувалася двохвилинним оркестровим фіналом, написаним, очеви ... Читати далі »