Вечірка, де всі брехали красиво

Вечірка у Єви Кравець почалася ще до того, як Лея переступила поріг її старого будинку.

Вона почалася у дзеркалі її передпокою, коли Лея востаннє поправила перли у вухах і переконала себе, що чорна сукня — це просто сукня, а не тихий злочин проти власної передбачуваності. Почалася у ліфті, де вона побачила своє відображення у темній стінці й подумала, що виглядає надто добре для жінки, яка просто їде поговорити про літературу. Почалася в таксі, коли місто за мокрим склом розпливалося золотими й синіми плямами, а водій слухав старий джаз так сумно, ніби теж колись редагував погані любовні романи й не пережив третього розділу.

Лея сиділа на задньому сидінні, тримаючи клатч на колінах, і дивилася на власні пальці. На обручку. На тонке золоте коло, яке ще вчора здавалося символом вибору, а сьогодні раптом виглядало як маленький блискучий свідок, що потім обов’язково дасть покази проти неї.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/sorom-pslya-bazhannya-b454489?c=5036284