Голоси з покинутого сузір’я - частина I

Карта, на якій немає сузір’я

Першою реакцією Лади був не страх і не захват, а майже дитяча впертість: якщо система стверджує, що джерела сигналу не існує, значить, треба знайти спосіб показати їй, що вона помиляється.

Вона сиділа перед центральною консоллю, витягнувшись уперед, ніби хотіла тілом втримати тонку нитку коливан ... Читати далі »

Голоси з покинутого сузір’я - пролог

Шепіт між згаслими зорями

Коли зоря згасає, це не кінець — лише спізнілена правда. Світло ще довго летить крізь порожнечу, малюючи на небі давно неіснуючі світи. Люди звикли до цієї оптичної брехні й назвали її поетично: «світло мертвих зірок». Але мало хто замислювався, що так само можуть жити й голоси — довше за тіла, довше за міста, довше за ... Читати далі »

Ті, що загубилися між всесвітами - епілог

Коли шви стають дорогами

У місті біля моря діти більше не малювали тріщину як рану.

Для них це був візерунок. Світла дуга над горизонтом, що змінювалася разом із погодою — то ледь помітна, як подряпина на склі, то виразна, мов нитка, вшита в небо чийсь дбайливою рукою.

Вони вже народилися в ... Читати далі »

Ті, що загубилися між всесвітами - частина X

Ті, хто тримає шов

Шум змінився вдруге.

Перший раз — коли вони поверталися додому, несучи в собі катастрофу чужого корабля. Тоді Проміжний Простір ніби визнав їх: з хаосу став течією, з безіменної темряви — переповненим архівом.

Другий раз це сталося вже на планеті.

... Читати далі »

Ті, що загубилися між всесвітами - частина IX

Місто, що вчиться ділитися

Місто вибрали не з мапи, а з шуму.

Офіційно воно називалося просто прибережним центром із нестабільним полем на горизонті. У звітах його позначали кодами, графіками, стовпчиками статистики. Але для Ели воно завжди буде тим самим вузлом у спектрі — тим місцем, де частоти тріщини і людських голосів ... Читати далі »

Ті, що загубилися між всесвітами - частина VIII

Кімната без протоколів

Неофіційні наради завжди починаються з офіційних дверей.

Двері в ту кімнату були такими ж, як сотні інших на базі: сіра панель, мінімальна маркування, звичайний замок доступу. Але повітря перед ними було іншим. Щільнішим. Ніби сюди вже скупчилося забагато невимовлених рішень.

... Читати далі »

Ті, що загубилися між всесвітами - частина VII

Свідки неможливого

Докування пройшло так буденно, що це майже образило.

Жодних урочистих трансляцій, жодних фанфар, навіть не було того нервового метушливого гулу, який зазвичай супроводжує повернення корабля з небезпечної місії. Лише чіткі команди диспетчера, сухі коди дозволів, зелені смуги індикаторів на стикувальному кільці. ... Читати далі »

Ті, що загубилися між всесвітами - частина VI

Зворотний шов

Повернення почалося не з розвороту й не з команди капітана.

Повернення почалося з того, що шум змінив напрямок.

Ела відчула це першою. Ще до того, як десантний модуль стикувався з кораблем, ще до того, як система офіційно оголосила: «Група повернулася на борт». У вуха ... Читати далі »

Ті, що загубилися між всесвітами - частина V

Архів, що не дає забути

Наіра не поспішала з відповідями.

У перші хвилини тиша між ними була настільки щільною, що здавалася третьою присутністю в залі – поруч із ними та світловими шарами пам’яті. Кожен рух викликав у цих шарах ледь помітні хвилі, і Елі здавалося, що навіть її подих записується тут, як новий рядок у н ... Читати далі »

Ті, що загубилися між всесвітами - частина IV

Дрейфуюче місто

На цьому острові реальності не було «ранку» в звичному сенсі.

Світло тут приходило не зі сходу й не з заходу. Воно просочувалося крізь тріщини в небі, переливалося смугами між будинками, зависало над дахами м’яким туманом – так, ніби хтось ззовні повільно крутив невидимий регулятор яскравос ... Читати далі »