Земля: планета, яка продала власне майбутнє в розстрочку

Земля з орбіти виглядала так, ніби її досі варто було рятувати.

Це була її найуспішніша брехня.

Вона лежала під кораблем велика, синя, засвічена нічними мегаполісами, обмотана хмарами, рекламними супутниками, транспортними кільцями й старими боргами людства. З такої висоти не було видно затоплених міст, висохлих річок, куполів для багатих, контейнерних районів для всіх інших і гігантських сміттєвих полів, які о ... Читати далі »

Новий власник, стара катастрофа

Ранок на станції “Горизонт подій” почався не зі світла.

Світло тут узагалі не мало права починати день першим. Воно було надто скромним, надто чесним і надто дешевим для місця, де навіть тіні здавалися орендованими на годину. Ранок почався з низького жіночого голосу, який пролунав просто зі стелі, наче сама станція нахилилася до Рікса Вальдара й вирішила подихати йому в душу.

— Доброго циклу, власнику. Ви спали три го ... Читати далі »

Квиток в один кінець, якого ніхто не купував

У день, коли життя Макса Орлика нарешті вирішило припинити прикидатися нормальним, він прокинувся не від будильника, не від ніжного дотику коханої руки й навіть не від героїчного внутрішнього голосу, який у старих фільмах зазвичай повідомляє: «Час змінити долю».

Він прокинувся від того, що його холодильник подав заяву про розірвання побутових відносин.

На дверцятах спалахнуло блідо-синє повідомлення:

... Читати далі »

Лот, який ніхто не хотів вигравати

Космос, як відомо, не був ні величним, ні мовчазним.

Це все вигадки поетів, релігійних фанатиків і туристичних агенцій, які продавали молодятам медові місяці на орбіті помираючих зірок. Насправді космос був шумним, липким, погано провітрюваним і мав запах дешевої плазми, старого алкоголю та страху, який не встигли відмити після попереднього пасажира.

... Читати далі »

VIP-пакет: без права на повернення

На третій день після руйнування ядра «Лазар-Омеги» станція «Едем-Люкс» перестала вдавати рай.

Це було найкраще, що з нею трапилося за весь час існування.

Зникли ароматичні хмари жасмину в коридорах. Вимкнули м’яку музику, під яку багатії раніше милувалися власною безсмертною важливістю. У ресторанах більше не подавали десерти у формі чорної діри, бо Рена сказала, що кул ... Читати далі »

Поцілунок без повернення

Старе ядро «Лазар-Омеги» прокидалося під станцією так, ніби хтось у підвалі Всесвіту відкрив труну й дуже ввічливо попросив труп посунутися.

На «Едем-Люксі» це вже майже вважалося нормальним робочим ранком.

Після втечі ради директорів у залі «Горизонт», після золотого парашута, який виявився дорогим способом наблизитися до чорної діри без згоди страхової компанії, після викриття плану перен ... Читати далі »

Горизонт подій для ради директорів

Після бунту персоналу нижчого тарифу «Едем-Люкс» уперше за довгий час нагадував не дорогий курорт біля чорної діри, а живий організм, який щойно зрозумів, що його роками використовували як серветку для чужих гріхів.

Станція гуділа інакше.

Раніше цей гул був непомітним, захованим під музикою лаунжів, дзвоном келихів, шепотом дизайнерських фонтанів і ввічливими голосами андроїдів. Тепер він звучав грубіше, чесніше. У нижнь ... Читати далі »

Бунт персоналу нижчого тарифу

На «Едем-Люксі» повстання почалося не з вибуху, не з пострілів і не з героїчного гасла.

Воно почалося з того, що офіціантка на ім’я Рена поставила перед мільярдером тарілку холодного супу й сказала:

— Підігрів входить лише в тариф «людяність плюс». На жаль, ви його не оплатили.

Мільярдер спершу не зрозумів. Такі люди рідко розуміють історичні моменти, якщо ті не подані в золотій рамці, з шампан ... Читати далі »

Кохання з радіусом ураження

Коли людина прокидається після зовнішнього виходу до живої чорної діри, вона зазвичай очікує чогось величного.

Наприклад, філософського прозріння. Або нового страху смерті. Або хоча б красивого галюцинаторного видіння, де зорі складаються в обличчя Бога й кажуть: «Ти ще не все зіпсувала, продовжуй».

Ліра Вей прокинулася від того, що ремонтний дрон намагався засунути їй під подушку шоколадну цукерку.

Це ... Читати далі »

Скафандр для побачення

Після вечері при світлі мертвих зірок станція «Едем-Люкс» уперше за весь час свого існування нагадувала не курорт, а місце злочину.

Це, як не дивно, робило її чеснішою.

Раніше вона сяяла перламутром, золотом, дорогим склом і самовпевненістю людей, які вважали, що навіть кінець світу можна зробити комфортним, якщо додати м’яке освітлення, персонального андроїда й право на пізній виїзд. Тепер на блискучих підлог ... Читати далі »