Ті, що рятують Всесвіт за інструкцією, якої ніхто не читав - частина VІ

Пункт 6: не дивіться в безодню довше 30 секунд

Після “платного ремонту надії” корабель знову наближався до знайомого силуету Центру допомоги. Він висів у космосі так, ніби йому не потрібні ні орбіта, ні логіка — він існував силою регламенту. Десь у далині черга з катастроф ворушилася, як живий організм: хто підтягувався з ... Читати далі »

Ті, що рятують Всесвіт за інструкцією, якої ніхто не читав - частина V

Калібрування надії: обережно, легко ламається

Після чорного ринку артефактів у них залишився присмак — як після дешевої кави, яку тобі продають під виглядом “преміум”, і ти розумієш, що тебе обдурили, але вже запізно, бо кофеїн у крові, а честь — у смітнику. Корабель повільно відходив від “Смітника Славетних Реч ... Читати далі »

Ті, що рятують Всесвіт за інструкцією, якої ніхто не читав - частина ІV

Системні вимоги: наявність душі бажана, але не обов’язкова

Коли вони відпливли від автоматичного центру допомоги, у Лади було відчуття, ніби вони вирвалися не зі станції, а з черги як явища. Але Всесвіт не любить, коли ти думаєш, що щось “позаду”. Всесвіт любить повторювати.

Прогрес-бар ... Читати далі »

Ті, що рятують Всесвіт за інструкцією, якої ніхто не читав - частина ІІІ

Техпідтримка: натисніть 1, якщо ви ще існуєте

Після того, як вони витягли гарантійний талон із сервісної сингулярності (тобто з чорної діри, що прикидалася “очікуванням”), у корабля з’явився новий запах. Не фізичний — логічний. Запах, який мають всі системи, коли в них відкрили тикет і тепер вони зобов’язані р ... Читати далі »

Ті, що рятують Всесвіт за інструкцією, якої ніхто не читав - частина ІІ

Гарантійний талон на космос: загублено при народженні

Тринадцять відсотків — це не число. Це стан душі. Це коли ти вже не можеш сказати “нічого не сталося”, але ще маєш нахабство думати “може, пронесе”. Прогрес-бар на головному екрані містка висів так, ніби його прибили цвяхами до простору-часу, і напис під ним ... Читати далі »

Ті, що рятують Всесвіт за інструкцією, якої ніхто не читав - частина І

Оновлення реальності: перезавантаження не рекомендовано

Корабель не здригнувся. Не завив сиренами. Не влаштував театрального падіння напруги, як люблять робити системи безпеки, коли їм нудно. Він просто… на мить перестав звучати звичним набором дрібних шумів — і це було гірше за вибух.

У тиші ... Читати далі »

Ті, що рятують Всесвіт за інструкцією, якої ніхто не читав - пролог

PDF із пекла і кнопка “Погоджуюсь

Космос умів бути мовчазним. Він умів бути гучним. Умів блищати зоряними пилом і чорними дірами, як ювелірна вітрина, яку ніхто не просив відкривати. Але найбільше він умів удавати, що все під контролем — допоки хтось не натискав не ту кнопку.

Екіпаж вантажно-досл ... Читати далі »

Тіні цивілізацій, що не встигли народитися - епілог

Найкращий фінал — той, якого не було

Вони не залишили за спиною вибуху. Не залишили руїн. Не залишили гори тіл, якими Всесвіт любить доводити, що “все було по-справжньому”. Вони залишили за собою щось значно менш фотогенічне й набагато небезпечніше для системи: процес, який не має гарантій і не вміщується в один акт.

... Читати далі »

Тіні цивілізацій, що не встигли народитися - частина X

Народження, яке не гарантується

У космосі є два типи катастроф: ті, що вибухають, і ті, що підписуються. Після Зали Актів стало зрозуміло, що ця планета обрала другий тип — але з готовністю перейти в перший, якщо підпис не вийде красивим.

СЕКРЕТАРІАТ-9 не схвалив відтермінування “очищення”. Він лише &ld ... Читати далі »

Тіні цивілізацій, що не встигли народитися - частина IX

Акт прийому-передачі реальності

Коли в місті з’являється суперечка, бюрократія робить те, що вміє найкраще: пропонує оформити.

СЕКРЕТАРІАТ-9 не вмикав очищення одразу. Він відклав його на “після обіду”, а це в його світі було рівнозначно емоційній кризі. Він виходив на зв’язок частіше, формулював ... Читати далі »